Відмінок показує роль іменника в реченні (підмет, додаток, отримувач, власник), і німецька позначає його переважно на артиклі.
Одне речення, чотири ролі
Оскільки артиклі показують ролі, німецька може переставляти слова, не змінюючи того, хто що робить. Den Ball gibt der Mann dem Kind і далі означає, що чоловік дає м'яч дитині. Змінюється наголос, а не ролі.
Тест запитанням
| Відмінок | Запитання | Роль | Приклад |
|---|---|---|---|
| Номінатив | Wer? Was? | підмет: хто виконує дію | Der Hund bellt. |
| Акузатив | Wen? Was? | прямий додаток: на що спрямована дія | Ich sehe den Hund. |
| Датив | Wem? | непрямий додаток: хто отримує | Ich gebe dem Hund Wasser. |
| Генітив | Wessen? | власник, чий | Das ist der Ball des Hundes. |
Артикль у кожному відмінку
| Відмінок | чоловічий | жіночий | середній | множина |
|---|---|---|---|---|
| Номінатив | der | die | das | die |
| Акузатив | den | die | das | die |
| Датив | dem | der | dem | den |
| Генітив | des | der | des | der |
Що визначає відмінок?
Визнач відмінок за п'ять запитань
Іменники чоловічого роду, які теж змінюються
Невелика група іменників чоловічого роду, так звані слабкі іменники, отримує -(e)n в усіх відмінках, крім номінатива однини. Здебільшого це люди або тварини: der Student, der Kollege, der Junge, der Mensch, der Nachbar, der Herr, der Name, der Löwe.
- Ich kenne den Studenten.Я знаю цього студента.
- Ich spreche mit dem Kollegen.Я розмовляю з колегою.
Генітив сьогодні
На письмі генітив трапляється часто: das Auto meines Vaters. В усному мовленні німці зазвичай кажуть das Auto von meinem Vater. Іменники чоловічого й середнього роду отримують -s або -es: des Vaters, des Hauses. До імен просто додають -s, без апострофа: Lenas Auto.
Українські відмінки й німецькі: де пастки
Називний, знахідний, давальний і родовий мають німецькі відповідники (Nominativ, Akkusativ, Dativ, Genitiv). Труднощі починаються там, де в українській стоїть відмінок, якого в німецькій немає, або не той, що в німецькій.
- Заперечення: в українській родовий, у німецькій лишається акузатив. У мене немає часу = Ich habe keine Zeit.
- «У мене є» німецькою це haben + Akkusativ: У мене є машина = Ich habe ein Auto.
- Орудний (з ким? чим?) це mit + Dativ: з другом = mit dem Freund, ручкою = mit dem Stift.
- Після бути й працювати в українській орудний, у німецькій номінатив: Він був лікарем = Er war Arzt.
- Місцевий (у будинку, про тебе) це прийменник + Dativ або Akkusativ, залежно від прийменника: in dem Haus, über dich.
- Кличного відмінка в німецькій немає: звертання стоїть у номінативі. Олено! = Olena!
- anrufen вимагає акузатива, хоча українською «телефонувати кому»: Ich rufe dich an.
- gratulieren вимагає датива, хоча українською «вітати кого»: Ich gratuliere dir.
- Добра новина: helfen і danken вимагають датива, як «допомагати» й «дякувати кому».